Анотації

Home  >>  Анотації

Анотації

Анотації всіх навчальних дисциплін спеціальності «біофізика» дивіться на сторінці РФФ або користуючись наступними посиланнями для

бакалаврів прикладної фізики

і

магістрів спеціальності «біофізика».

АНОТАЦІЯ ДИСЦИПЛІНИ.

  1. Назва: Радіаційна біофізика.
  2. Лектор: Січевська Лариса Вікторівна.
  3. Статус: вибірковий.
  4. Курс, семестр: 4 курс, 7 семестр.
  5. Кількість кредитів, академічні години (загальні): 3 кредити, 72 академічні години
  6. Попередні умови: курс базується на дисциплінах «Атомна і ядерна фізика», “Загальна біофізика”, “Теорія ймовірності”, “Біохімія”, “Фізична хімія”.
  7. Стисла анотація курсу: Мета курсу Після опанування даного курсу студенти повинні знати: типи іонізуючого випромінювання та їх властивості; основні фізичні механізми взаємодії іонізуючого випромінювання з біологічними об’єктами; механізми дії радіації на біологічно важливі макромолекули; основні типи біофізичних моделей радіобіологічних ефектів.

Зміст курсу. Основні проблеми радіаційної біофізики. Поняття природної і штучної радіоактивності. Закон радіоактивного розпаду. Взаємодія іонізуючого випромінювання з речовиною: закон поглинання. Механізми поглинання енергії іонізуючого випромінювання речовиною: фотоефект, ефект Комптона, утворення електрон-позитронних пар. Дозиметрія іонізуючих випромінювань. Ефекти лінійної передачі енергії випромінювання: лінійна передача енергії та відносна біологічна активність, взаємозв’язок між ними. Теорії біологічної дії радіації. Механізми дії іонізуючого випромінювання на біологічно важливі молекули. Пряма і непряма дія радіації. Внутрішньомолекулярна та міжмолекулярна міграція енергії випромінювання. Механізми променевого пошкодження клітин. Роль молекулярних механізмів репарації ДНК у променевому пошкодженні клітин. Роль плазматичних мембран у променевому пошкодженні клітин. Радіаційна біофізика складних систем. Радіочутливість та радіорезистентність. Особливості дії малих доз радіації на організм. Критичні органи та системі. Роль біофізичних досліджень складних систем в аналізі первинних і наступних променевих процесів. Радіосенсибілізатори. Радіопротектори: фізико-хімічний механізм дії.

  1. Форми організації контролю знань, система оцінювання:модульна контрольна робота, реферативні роботи, опитування, іспит.
  2. Навчально-методичне забезпечення: конспект лекцій (друкована та електронна форми).
  1. Список рекомендованої літератури:
  2. Кудряшов Ю.Б. Беренгольц Б.С. Основы радиационной биофизики.-М: МГУ, 1982.
  3. Ярмоненко С.П. Радиобиология человека и животных.-М: Высш.шк., 1988. – 424с.
  4. Кузин А.М., Структурно-метаболическая теория в радиобиологии.- М.: Наука, 1986.- 284с.
  5. Барабой В.А. Ионизирующая радиация в нашей жизни.- М: Наука, 1991.- 217с.
  6. Дрейер О.К., Лось В.А. Развивающийся мир и экологические проблемы.- М. Знание, 1991.- 64 с.
  7. Коггл Дж. Биологические эффекты радиации. М: Энергоатомиздат, 1986.-184с.
  8. Коломийцева И.К. Радиационная биохимия мембранных липидов.- М: Наука, 1989.- 181с.
  9. Капульцевич Ю. Г. Количественные закономерности лучевого поражения клеток.- М.: Атомиздат, 1978.- 232 c.
  10. Кузин А.М. Природный радиоактивный фон и его значение  для биосферы Земли.- М.: Наука, 1991.- 115 с.
  11. Никберг И. И. Ионизирующая радиация и здоровье человека.- К.: Здоров’я, 1989.- 159 c.
  12. Основы радиационной безопасности: Учеб. пособие для вузов.- Минск: Изд-во Белорусского ун-та, 2002.- 183 c.
  13. Поливода Б.И. Биофизические аспекты радиационного поражения биомембран.- М.: Энергоатомиздат, 1990.- 153 c.
  14. Пути миграции искусственных радионуклидов в окружающей среде: Радиоэкология после Чернобыля.- М.: Мир, 1999
  15. Радиобиология: Учебник для вузов.- М.: Колос, 1999.- 384 c.
  16. Рыскулова С.Г. Радиационная биология плазматических мембран.- М.: Энергоатомиздат, 1986.- 125с.
  17. Хансон К.П. Молекулярные механизмы радиационной гибели клеток.- М.: Энергоатомиздат, 1985.- 150 с.
  18. Ярмоненко С.П., Жизнь, рак и радиация.- М: Изд. АТ, 1993.- 160с.
  19. Edward L. Alpen Radiation Biophysics.- Published by Academic Pr, 1997.-520 p.
  20. Kiefer Jurgen. Biological radiation effects.-  Berlin;Heidelberg;New York etc.: Springer, 1990.- 444 p.

 

  1. Назва: Біотехнологія.
  2. Лектор: Січевська Лариса Вікторівна.
  3. Статус: вибірковий.
  4. Курс, семестр: 4 курс, 8 семестр.
  5. Кількість кредитів, академічні години (загальні): 1,5 кредити, 81годин.
  6. Попередні умови: курс базується на дисциплінах “Біохімія”, «Молекулярна біологія і генетика», “Загальна біофізика”, «Імунологія»
  7. Стисла анотація курсу: в процесі освоєння даного курсу студенти отримують основи знань з молекулярної біотехнології: методи отримання рекомбінантних ДНК, основні принципи побудови плазмід (носіїв генетичної інформації) та прийоми отримання рекомбінантних білків. Вивчення курсу дозволяє сформувати уявлення про застосування мікробіологічних систем в молекулярній діагностиці, мікробіологічне виробництво вакцин та лікарських препаратів, біодеградацію токсичних сполук. Студенти отримують основи знань з генної інженерії рослин та тварин, знайомляться з сучасним застосуванням методів генної інженерії в медицині – технологія стовбурових клітин. За допомогою даного курсу у студентів формується наукова база, яка дозволяє їм орієнтуватися в широкому колі питань біотехнології.
  8. Форми організації контролю знань, система оцінювання: контрольна робота, реферативні роботи, опитування, залік.
  9. Навчально-методичне забезпечення: конспект лекцій.
  10. Список рекомендованої літератури:
  11. Волова Т.Г. Биотехнология. — Новосибирск: Изд-во Сибирского отделения Российской Академии наук, 1999. — 252 с.
  12. Сассон Альберт. Биотехнология: свершения и надежды. — М. : Мир, 1987 . — 411 с.
  13. Саловарова В.П. Окружающая среда и биотехнология. – учебное пособие. – 1996г., 84с.
  14. В. П. Саловарова, Ю. П. Козлов. Эколого-биотехнологические основы конверсии растительных субстратов.- М. : Изд-во Российского ун-та дружбы народов, 2001 . — 331 с.
  15. Биотехнология: принципы и применение.- М. : Мир, 1988 . — 479 с.
  16. Основы сельскохозяйственной биотехнологии.- М.: Агропромиздат, 1990, 384 c.
  17. Экологическая биотехнология /Форстер К.Ф., Джонстон Д.В.М., Барнес Д., Фитцджеральд П.А./. Л.: Химия, ЛО, -1990, 382 c.
  18. Герасименко В. Г. Биотехнология. — К. : Вища школа, 1989 . — 343 с.
  19. В мире науки, 2004, №6-11
  20. Молекулярная биология, 2004 (1), 2002 (ст. 563-584).
  21. Доклады академии наук СССР, 1988 (ст. 1508-1511)
  22. Биосенсоры: основы и приложения./ Под ред.Э.Тернера и др. М.: Мир, 1992.- 614 с
  23. Назва: Біоелектричні процеси.
  24. Лектор: Січевська Лариса Вікторівна.
  25. Статус: вибірковий.
  26. Курс, семестр: 4 курс, 8 семестр.
  27. Кількість кредитів, академічні години (загальні):.
  28. Попередні умови: курс базується на дисциплінах «Загальна біофізика», “Біохімія”, «Фізіологія»
  29. Стисла анотація курсу: Мета курсу: познайомити студентів з біофізичною суттю електричних явищ в живих клітинах та тканинах; сформувати сучасне уявлення про застосування фізичних методів в дослідженнях електричної активності біологічних об’єктів різних рівнів організації. Навчити студентів грамотно сприймати практичні проблеми, які пов’язані з біофізикою в цілому та сформувати цілісний природничо-науковий світогляд . Зміст курсу. Основні положення біофізики мембран. Електричні властивості біомембран. Механізми генерації потенціалу спокою на мембрані. Іонні механізми виникнення потенціалу дії. Модель паралельних провідностей. Рівняння Ходжкіна-Хакслі.Особливості розповсюдження імпульсу в нервових волокнах. Особливості розповсюдження імпульсу в волокнах м’язів. Особливості проведення збудження в м’язах серця. Особливості нервової діяльності клітин головного мозку. Механізми генерації і розповсюдження потенціалу дії в клітинах рослин.
  30. Форми організації контролю знань, система оцінювання:модульна контрольна робота, реферативні роботи, опитування, залік.
  31. Навчально-методичне забезпечення: конспект лекцій.

 

 

 

 

 

 

 

Аннотация курса БИОЛОГИЧЕСКАЯ ХИМИЯ – БИОХИМИЯ

(лекции — 68 часов, лабораторные занятия — 36 часов)

Цель курса заключается в изучении состава, пространственной структуры и функций основных химических компонентов живой материи, их участия в обмене веществ и энергии в организме, а также в освоении основных классических и современных методов лабораторных биохимических исследований.

Содержание курса. Качественное отличие химического состава живой материи от неживой. Общие физико-химические принципы структуры органических молекул: химические связи, функциональные группы, изомерия. Биомолекулы: важнейшие классы соединений. Углеводы, липиды, аминокислоты, пептиды, белки, нуклеотиды: классификации, основные представители различных классов, общие принципы структуры, физико-химические свойства, пути поступления в организм и усвоения, биологические функции. Особенности структуры биополимеров различных классов, пептидная связь ее строение и свойства. Структуры белка. Ферменты: номенклатура, функции, коферменты и кофакторы, способы ферментативного катализа, активный центр фермента. Кинетика ферментативных реакций. Мультиферментные системы клетки. Изоферменты. Витамины и микроэлементы. Роль биологических мембран в метаболизме. Метаболизм, общие понятия. Макроэргические соединения. Биологическое окисление. Свободное окисление. Свободнорадикальное окисление. Окислительное фосфорилирование в митохондриях. Цикл трикарбоновых кислот. Метаболизм углеводов: гликолиз, гликогенолиз, глюконеогенез, пентозомонофосфатный шунт. Метаболизм липидов: распад и синтез жирных кислот. Метаболизм аминокислот и белков, основные реакции превращения аминокислот. Выведение азота из организма. Нуклеиновые кислоты:

первичная, вторичная, третичная структуры ДНК и различных типов РНК.            Метаболизм нуклеиновых кислот: распад, синтез и его место в биосинтезе белка. Транскрипция. Репликация генов. Биосинтез полипептидов. Посттрансляционная модификация белка. Мультиэнзимный механизм биосинтеза пептидов.

Курс базируется на знаниях программы общеобразовательной школы по «Неорганической            химии» и «Органической химии», а также на дисциплине «Физическая химия».

Список материалов

  1. Биохимия. Пол редакцией Страйер Л.. В 3 томах. Перевод с англ. Москва “Мир” 1985.
  2. Д.Г. Кнорре, Мызина С.Д. Биологическая химия. Москва “Высшая школа” 2000.- 479с.
  3. Кольман Я., Рем К.-Г. Наглядная биохимия. Перевод с немец. Москва “Мир” 2000.- 469с.
  4. Ленинджер А. Основы биохимии. В 3 томах. Перевод с англ. Москва “Мир” 1985.
  5. Биохимия краткий курс с упражнениями и задачами. Под редакцией члена-корреспондента РАН, Е.С. Северина, А.Я. Николаева; Москва “Гэотар-мед” 2001.- 448с.
  6. Клиническая биохимия. Под редакцией акад. РАМН, В.А. Ткачука; Москва “Гэотар-мед” 2002.- 360с.
  7. Доис Э. Количественные проблемы биохимии. Перевод с англ.; Москва “Мир” 1983.- 376с.
  8. Биохимия. Н. Е. Кучеренко, Ю.Д. Бабенко, А, Н. Васильев; Киев “Выща школа” 1988.- 432с.

Аннотация курса ИММУНОЛОГИЯ

(лекции — 54 часа)

Цель курса заключается в изучении анатомо-морфологических свойств иммунной системы, структуры, функции и взаимодействия ее элементов в процессе реализации иммунного ответа на антиген на клеточном, молекулярном и организменном уровнях.

Содержание курса. История развития и разделы иммунологии. Классификация иммунитета. Основные клеточные и гуморальные факторы неспецифической иммунной защиты организма. Органы иммунной системы, иммунокомпетентные клетки. Антигены, их химическая природа, структура и роль в формировании специфического иммунитета. Пути проникновения, перемещения и инактивации антигенов в организме. Главный комплекс гистосовместимости. Иммуноглобулины: качественные, количественные и сравнительные характеристики различных классов, структура активного центра и характер взаимодействия с антигенами. Т- и В-системы иммунитета, составляющие и функции. Структурные и функциональные особенности Т- и В-клеток, этапы их антигеннезависимой и антигензависимой дифференцировки. Кооперативность иммунных реакций клеточного и гуморального типа.      Интерлейкины. Частные проявления иммунитета (антиинфекционный, трансплантационный, иммунитет к опухолям). Иммунологическая толерантность.           Нарушения иммунитета: гиперчувствительность немедленного и замедленного типов, аутоиммунные поражения. Иммунодефицитные состояния, врожденные и приобретенные, ВИЧ- инфекция. Эволюция иммунной системы.

Курс базируется на дисциплинах «Биологическая химия», «Цитология и гистология», «Физиология»

Список материалов

  1. Микробиология и иммунология. Под редакцией академика РАМН Воробьева А.А. Москва “Медицина” 1999.-464с.
  2. Воробева А.А. и Кривошеина Ю.С. Под редакцией Воробева А.А. и Кривошеина Ю.С. Основы микробиологии, вирусологии, иммунологии.Москва 2001.- 224с.
  3. Вершигора А.Е. Общая иммунология. Киев “Выща школа” 1990.- 736с.
  4. Сизякина Л.П.,. Андреева И.И. Справочник по клинической иммунологии. Ростов-на-Дону “Феникс” 2005.- 448с.
  5. Маянский А.Н. Лекции по иммунологии. 2-е издание. Нижний Новгород: Изд-во Нижегородской госмедакадемии. – 2005. – 272 с.
  6. Кондратьевой И.А и Ярилина А.А. С.Г. Егорова; Под редакцией. Кондратьевой И.А и Ярилина А.А. Практикум по иммунологии 2-е издание, испр.и доп.-  Москва: Издательский центр “Академия”, 2004-272с.
  7. Долгих В.Т. Основы иммунологии: Ростов-на-Дону “Феникс” Омск Омская государственная медицинская академия, 2007.-

320 с.

  1. Ярилин А.А. Основы иммунологии. Москва “Медицина” 1999.- 608с.
  2. Ройт А.,. Бростофф ДЖ, Мейл Д. Иммунология. Перевод с англ. Москва “Мир” 2000- 592с.

Аннотация курса ЦИТОЛОГИЯ И ГИСТОЛОГИЯ

(лекции — 36 часов)

Цель курса заключается в изучении основных типов тканей животного организма — от универсального строения отдельной клетки и субклеточных структур до особенностей тканевой организации.

Содержание курса. Методы изучения строения клеток.  Клеточная,  тканевая, органная культуры. Маркеры клеточных типов. Клетка — главный гистологический элемент. Плазматическая мембрана: химический состав, проницаемость и мембранный транспорт, межклеточные сигналы и мембранные рецепторы, вторичные посредники, эндоцитоз и пиноцитоз, экзоцитоз. Цитоплазма, химический состав, включения. Структура и функции рибосом. Структура и функции эндоплазматического ретикулума. Механизмы регуляции внутриклеточной концентрации кальция. Структура и функции комплекса Гольджи, окаймленных пузырьков, лизосом и пероксисом. Генез, морфология и функции митохондрий. Цитоскелет, компоненты и функции. Ядро, ядерная оболочка, ядрышко и нуклеоплазма. Клеточный цикл, митоз и интерфаза. Мейоз. Клеточные и неклеточные гистологические элементы. Клеточный тип. Гистогенетический ряд. Узнавание и адгезия клеток.  Межклеточные контакты. Гибель клеток, некроз, дегенерация, апоптоз. Классификация тканей. Эпителиальные ткани. Ткани внутренней среды. Мышечные ткани. Нервная ткань.

Курс базируется на знаниях программы общеобразовательной школы по «Общей биологии» и на дисциплине «Биологическая химия»

 

Б. Г. Ємець

Анотація курсу  КВАНТОВА РАДІОФІЗИКА

 

Мета курсу – детальне ознайомлення студентів із основними поняттями, принципами і законами квантової радіофізики задля кваліфікованого використання в подальших біофізичних дослідженнях найбільш чутливих радіоспектроскопічних знарядь і інших приладів квантової електроніки.

Зміст курсу. Основи теорії магнітного резонансу. Ядерний магнітний резонанс. Електронний парамагнітний резонанс. Магнітна релаксація. Хімічний зсув. Метод спінового гамільтоніану. Малошумні підсилювачі, що застосовують ЕПР. Квантові парамагнітні підсилювачі бігучої хвилі. Пучкові квантові генератори мікрохвиль. Оптичні квантові генератори на базі діелектриків. Оптичні квантові генератори на базі напівпровідників. Газові лазери. Рідинні лазери. Нелінійні ефекти в оптиці.

Курс базується на дисциплінах “Математичний аналіз”, Диференційні рівняння”, “Методи математичної фізики”, “Теорія ймовірностей”, “Механіка”, “Молекулярна фізика”, “Електрика і магнетизм”, “Оптика”, “Атомна і ядерна фізика”, “Теоретична механіка”, “Електродинаміка”, “Квантова механіка”, “Термодинаміка і статистична фізика”, “Коливання і хвилі”, “Основи радіоелектроніки”, “Фізика напівпровідників”, “Техніка і електроніка НВЧ”.

 

 

Анотація курсу  МОЛЕКУЛЯРНА СПЕКТРОСКОПІЯ

Мета курсу – детальне ознайомлення з основними поняттями, законами, принципами та методами сучасної молекулярної спектроскопії.

Зміст курсу. Природа енергетичних спектрів атомів та молекул. Принципи побудови спектрометрів різних діапазонів довжин хвиль. Застосування теорії груп в спектроскопії. Електронні спектри. Коливальні спектри. Обертальні спектри. Гамма-резонансна спектроскопія. Елементи мас-спектрометрії.

Курс базується на дисциплінах “Математичний аналіз”, Диференційні рівняння”, “Методи математичної фізики”, “Теорія ймовірностей”, “Механіка”, “Молекулярна фізика”, “Електрика і магнетизм”, “Оптика”, “Атомна і ядерна фізика”, “Теоретична механіка”, “Електродинаміка”, “Квантова механіка”, “Термодинаміка і статистична фізика”, “Коливання і хвилі”, “Основи радіоелектроніки”, “Техніка і електроніка НВЧ”, “Квантова радіофізика”.

 

 

Анотація курсу  ЕКОЛОГІЧНА ДІЯ ФІЗИЧНИХ ФАКТОРІВ

 

Мета курсу – досягнення розуміння фізичних механізмів дії природних і антропогенних факторів на живі організми довкілля для подальшого обгрунтованого прогнозування екологічних наслідків їх впливу.

Зміст курсу. Механізми та екологічні наслідки біологічної дії :  а) постійних та низькочастотних магнітних полів; б) постійних та низькочастотних електричних полів; в) змінних електромагнітних полів радіочастотного та НВЧ діапазонів, інфрачервоних та ультрафіолетових хвиль; г) лазерного випромінювання; д) акустичних полів. Механізми впливу сонячної активності на процеси в біосфері. Питання поєднаної дії різнопланових фізичних чинників на біосферу.

Курс базується на дисциплінах “Математичний аналіз”, Диференційні рівняння”, “Теорія ймовірностей”, “Механіка”, “Молекулярна фізика”, “Електрика і магнетизм”, “Оптика”, “Атомна і ядерна фізика”, “Теоретична механіка”, “Електродинаміка”, “Квантова механіка”, “Термодинаміка і статистична фізика”, “Коливання і хвилі”, “Основи радіоелектроніки”, “Техніка і електроніка НВЧ”, “Основи екології”, “Квантова радіофізика”, “Фізична хімія”,  “Загальна біофізика”, “Фізіологія”.

 

  1. Чисельні методи (36 годин)
  2. Берест Володимир Петрович
  3. Нормативний
  4. ІІ курс, 4 семестр (біофізики); ІІІ курс, 5 семестр (медичні фізики)
  5. 2 кредити (108 годин)
  6. Курс базується на дисциплінах “Математичний аналіз”, “Лінійна алгебра”, “Диференційні та інтегральні рівняння”, “Методи математичної фізики”, “Основи програмування”
  7. Мета курсу: навчання методам наближеного розв’язування за допомогою комп’ютера задач прикладної фізики, біофізики та медицини.

Зміст курсу: Теорія похибок. Теорія апроксимації функцій. Чисельне диференціювання функцій. Чисельне інтегрування функцій. Наближене розв’язання алгебраїчних і трансцендентних рівнянь і систем рівнянь. Наближені методи лінійної алгебри. Методи оптимізації. Наближені методи розв’язування задачі Коші для звичайних диференційних рівнянь. Наближені методи розв’язування крайових задач для звичайних диференційних рівнянь. Поняття про наближені методи розв’язування рівнянь в частинних похідних. Наближені методи розв’язування інтегральних рівнянь.

  1. Форми контролю: поточні, індивідуальні, фронтальні. Залік. Двобальна система оцінювання.
  2. Конспект лекцій, мультимедійні презентації частини лекцій курсу.
  3. Курс викладається російською мовою.
  4. Літервтура:
  1. Тятюшкин А.И., Ащепков Л.Т. Численные методы и программные средства оптимизации управляемых систем. – М.: Наука, СО, 1992. – 193 с.
  2. Кублановская В.Н. Численные методы и вопросы организации вычислений. – СПб.: Путь к истине, 1992. – 208 c.
  3. Кабулов В.К. Аналитические и численные методы решения задач математической физики. – Ташкент: Б.и., 2000. – 178 c.
  4. Карчевский М.М., Ляшко А.Д., Павлова М.Ф. Методы вычислений: численные методы решения дифференциальных уравнений: Учеб.-метод.пособие. — Казань: Изд-во Казанского ун-та, 1990. — 125 c.
  5. Васильев Ф.П. Численные методы решения экстремальных задач: Учеб.пособие для вузов. — М.: Наука, 1988. — 549 c.
  6. Бахвалов Н.С., Жидков Н.П., Кобельков Г.М. Численные методы: Учеб. пособие для вузов. — М.: Наука, 1987. — 598 c.
  7. Самарский А.А. Введение в численные методы. — М.: Наука, 1987. — 286 c.
  8. Самарский А.А. Численные методы. — М.: Наука, 1989. — 430 c.
  9. Демидович Б.П., Марон И.А., Шувалова Э.З. Численные методы анализа: Приближение функций, дифференциальные и интегральные уравнения: Учеб.пособие для втузов. — М.: Б.и., 1963. — 400 c.
  10. Волков Е.А. Численные методы. — М.: Наука, 1987. — 428 c.
  11. Данилина Н.И., Дубровская Н.С., Кваша О.П. Численные методы. — М.: Высшая школа, 1976. — 368 c.
  12. Дэннис Дж. Численные методы безусловной оптимизации и решения нелинейных уравнений. – 1988. — 440 c.
  13. Вержбицкий В.М. Численные методы: Линейная алгебра и нелинейные уравнения: Учеб.пособие для вузов. — М.: Высшая школа, 2000. — 266 c.
  14. Бахвалов Н.С., Жидков Н.П., Кобельков Г.М. Численные методы. – СПб: Невский диалект: Лаборатория Базовых Знаний, 2002. — 630 c.
  15. Бахвалов Н.С., Лапин А.В., Чижонков Е.В. Численные методы в задачах и упраженениях. — М.: Высшая школа, 2000. — 190 c.
  16. Мэтьюз Д.Г., Финк К.Д., Козаченко Л.Ф. Численные методы: Использование MATLAB. — К.: Вильямс, 2001. — 713 c.
  17. Яшкин В.И. Численные методы в химии: Аппаратное и программное обеспечение. — Минск: Изд-во Белорусского ун-та, 2002. — 95 c.
  18. Заварыкин В.М. Численные методы. — М.: Просвещение, 1991. — 176 c.
  19. Каханер Д. Численные методы и программное обеспечение. – 2001
  20. Турчак Л.И., Плотников П.В. Основы численных методов: Учеб. пособие для вузов. — М.: Физматлит, 2002. — 304 c.
  21. Основи метрології в прикладній фізиці
  22. Берест Володимир Петрович
  23. Вибірковий
  24. ІV курс, 8 семестр
  25. 1,5 кредити (81 година)
  26. Курс базується на дисциплінах “Загальна фізика (включаючи практикум)”, “Теорія імовірностей та біологічна статистика”, “Методи біофізичних досліджень”, “Чисельні методи”
  27. Мета курсу – ознайомлення з основами метрології та метрологічним забезпеченням фізичного експерименту.

Зміст курсу. В курсі висвітлюються основні поняття в області теоретичної та практичної метрології та їх уточнення виходячи із потреб розвитку метрологічного забезпечення експерименту з прикладної фізики. Сформульовані принципи прикладної метрології які можуть бути використані в експериментальних дослідженнях з метою досягнення заданого рівня точності та оперативності вимірювань. Приділяється увага властивостям об’єктів вимірювання у біології та медицині, використанню окремих типів датчиків та вимірювальних перетворювачів, а також можливостям цифрової техніки.

  1. Форми контролю: поточні, індивідуальні, фронтальні. Залік. Двобальна система оцінювання.
  2. Конспект лекцій, мультимедійні презентації частини лекцій курсу.
  3. Курс викладається російською мовою.
  4. Література:
  5. Новицкий П.В., Зограф И.А., Лабунец В.С. Динамика погрешностей средств измерений. Л.: Энергоатомиздат, 1990.
  6. 2. Грановский ВА. Динамические измерения. Основы метрологического обеспечения. Л.: Энергоатомиздат, 1984.
  7. Земельман М.А. Метрологические основы технических измерений. М.: Изд-во стандартов, 1991.
  8. Миф Н.Л. Модели погрешностей технических измерений. М.: Изд-во стандартов, 1977.
  9. Сергеев А.Г. Метрологическое обеспечение эксплуатации технических систем. М.: Изд-во МГОУ А/О «Росвузнаука», 1994.
  10. Сергеев А.Г. Метрологическое обеспечение автомобильного транспорта. М.:Транспорт, 1988.
  11. Тюрин Н.Л. Введение в метрологию. М.: Иэд-во стандартов, 1985.
  12. Бурдун Г.Д., Марков Б.Д. Основы метрологии. М.: Изд-во стандартов, 1975.

 

 

 

 

  1. Теорія імовірностей та біологічна статистика
  2. Берест Володимир Петрович
  3. Нормативний
  4. ІІІ курс, 6 семестр
  5. 2 кредити (108 годин)
  6. Курс базується на дисциплінах “Математичний аналіз”, “Лінійна алгебра”, “Диференційні та інтегральні рівняння”, “Методи математичної фізики”
  7. Мета курсу полягає в вивченні основ теорії імовірностей, математичної статистики та засвоєнні методів статистичної обробки результатів біофізичних та медико біологічних досліджень.

Зміст курсу: Імовірнісні принципи організації й функціонування біологічних систем. Математична статистика та її задачі в біології і біофізиці. Класичне й статистичне поняття ймовірності. Імовірнісний простір. Випадкові події та їх математичне визначення. Аксіоматична теорія ймовірностей. Теореми додавання та множення ймовірностей. Умовні ймовірності та їх властивості. Формула повної ймовірності та формули Байєса. Основи комбінаторного аналізу. Випадкові величини та їх розподіл імовірностей. Закон великих чисел. Закони розподілу ймовірностей безперервних випадкових величин. Закони розподілу дискретних випадкових величин. Граничні теореми теорії ймовірностей. Системи випадкових величин. Функції від випадкових аргументів. Біометрія і біологічна статистика. Вибірковий метод оцінки параметрів. Статистичні оцінки параметрів. Методи точкових оцінок параметрів розподілу. інтервальні оцінки параметрів вибірки. Перевірка статистичних гіпотез. Кореляційний аналіз. Регресійний аналіз. Дисперсійний аналіз.

  1. Форми контролю: поточні, індивідуальні, фронтальні. Іспит. П’ятибальна система оцінювання.
  2. Конспект лекцій, завдання для контрольних робіт та практичних занять.

МЕТОДЫ
ИССЛЕДОВАНИЯ МЕМБРАН (54 часа)
Цель
курса заключается
в изучении методов исследования модельных и биологических мембран; освоении
методов выделения мембранных компонентов растительных и животных клеток,
изучения их липидного и белкового состава, ознакомлении с методическими
подходами для исследования функциональной активности как интактных мембран, так
и изолированных мембранных фракций.
Содержание курса: Структура и функции биологических
мембран. Липиды мембран, липид-белковые взаимодействия в мембране. Мембранные
белки, особенности их структуры. Фазовые переходы в мембранах. Исследование
фазовых переходов биомембран методами ЭПР, ЯМР, ДСК, флуоресценции. Силовая
атомная микроскопия в изучении топографии поверхности мембран. Модельные
липидные мембраны, методы их изучения. Взаимодействие лигандов с мембранами.
Исследование транспорта через биомембраны. Применение расчетных методов для
анализа структуры мембранных компонентов.
Курс базируется на дисциплинах “Общая физика”, “Физическая и коллоидная химия”, “Общая
биофизика”, “Методы биофизических исследований”, “Биохимия”, “Иммунология”,
“Радиационная биофизика”.

ПРОГРАМИ ПРАКТИК

педагогічної практики

Педагогічна практика студентів 5 курсу є невід’ємною частиною підготовки висококваліфікованих викладачів.

Згідно з учбовими навчальними планами спеціальності «Біофізика» рівнів підготовки спеціаліст і магістр та положенням по практиці студентів вищих навчальних закладів України студенти 5 курсу кафедри біологічної та медичної фізики радіофізичного факультету проходять педагогічну практику у весняному семестрі обсягом 4 тижні.

Мета практики:

— з’єднати усі елементи теоретичної та практичної підготовки студентів, отриманні під час теоретичного навчання;

— створити умови для творчої самостійної педагогічної роботи.

Задачі педагогічної практиці.

  • поглиблення та закріплення теоретичних знань, отриманих студентами        в університеті та їх застосування в рішенні конкретних педагогічних задач;
  • придбання студентами навиків самостійного проведення учбової та виховальної роботи серед учнів, враховуючи їхні вікові та індивідуальні особливості;
  • підготовка студентів к проведенню різних типів занять, використовуванню різноманітних педагогічних методик, які активізують пізнавальну діяльність учнів;
  • розвиток інтересу к науково-дослідницької роботі в області спеціальних та педагогічних наук.

Основні вміння та навики, які формуються в період педагогічної практики:

  • навики науково-методичної роботи та психолого-педагогічних досліджень;
  • навики вдосконалення педагогічних вмінь та розвиток майстерності в роботі з колективом;
  • навички проведення суспільно-соціальної та культурної роботи серед населення;
  • вміння складати психолого-педагогічну характеристику педагога та колективу.

Зміст педагогічної практики.

I . Організаційна, учбово-виховальна та методична робота студентів.

В початковий період практики студенти під керівництвом групового методиста складають індивідуальний план. В індивідуальному плані мають бути відображені основні типи учбово-виховальної та методичної роботи студентів в період педагогічної практики та пізнавальність її виконання.

В плануванні та виконанні різних видів роботи студентам 5 курсу має бути забезпечена їхня максимальна самостійність.

Впродовж всієї практики студенти ведуть щоденник педагогічних спостережень. В щоденнику фіксуються усі види роботи практиканта в період практики: відвідування й аналіз занять викладачів та практикантів, робота з учбовою та методичною літературою, підготовка к заняттю й виховальному заходу, консультації, додаткові заняття, бесіди з учнями, викладачами тощо. Матеріали щоденника використовуються для складання звіту та для контролю роботи студента в навчальному закладі.

В період проходження практики студенти повинні виконати такий об’єм завдань:

— ознайомитись із базою педагогічної практики, педагогічним колективом навчального закладу, з викладачем;

— вивчити колектив учнів, до якого студента закріплено для проведення навчальної та виховальної роботи;

— відвідувати заняття, які проводять викладачі, з ціллю придбання навичок самостійної роботи та критичного аналізу занять;

— підготовити і провести не менш двох залікових занять у присутності групового методисту, кожний урок детально аналізується при участі викладача, методиста й студентів, які були присутні на занятті;

— проводити додаткові заняття й консультації;

— навчитися застосовувати на заняттях ТСО;

— скласти дидактичні матеріали по окремим темам курсу;

— збирати матеріал для створення психолого-педагогічної характеристики навчального колективу, викладача.

  1. УДРС та НДРС.

— робота за темою дипломної роботи;

— робота по підготуванню докладів на СНО;

— участь в методичному семінарі, конференції;

— індивідуальні та групові заняття.

III. Суспільно-соціальна робота

— проведення тематичних зборів;

— проведення культурних та пізнавальних заходів;

— робота по профорієнтації та агітації за вступання в Харківський Національний університет ім.. В.Н.Каразіна.

Організація та проведення педагогічної практики

Перед початком педпрактики студенти беруть участь у факультетської установочної конференції, на якій поводиться інструктаж по черзі та змісту проходження педагогічної практики.

Студенти працюють згідно з програмою педпрактики та ствердженим індивідуальним планом.

Підсумковий контроль та звітна документація

По закінченні практики студенти здають звітну документацію груповим методистам.

Звітна документація:

  • звід про підсумки педагогічної практики;
  • конспект одного залікового заняття;
  • аналіз одного заняття;
  • психолого-педагогічна характеристика групи:;
  • характеристика від викладача навчального закладу, де студент проходив практику.

Підсумки педпрактики обговорюються на засіданні кафедри й підводяться на підсумкової конференції факультету.

Загальну оцінку за педпрактику студент отримує виходячи з урахуванням навчальної та викладацької роботи, суспільно-політичної практики, оформлення документації, загальної дисципліни студента-практиканта під час педагогічної практики та характеристики з навчального закладу.

За підсумками педпрактики студенту виставляється диференційний залік керівником практики від кафедри.

 

 

 

Обчислювальна практика

Мета курсу

формування системи базових комп’ютерних знань та обчислювального експерименту в біофізиці, засвоєння закономірностей функціонування сучасних комп’ютерів та прикладного програмного забезпечення.

Завдання курсу

формування знань, умінь та навичок, необхідних для ефективного та раціонального використання сучасних інформаційних технологій у майбутній професійній діяльності; для формування елементів інформаційної та обчислювальної культури, при вирішенні задач пошуку, систематизації, обробки та зберігання інформації у науковій, викладацькій діяльності та повсякденному жітті.

 

В результаті вивчення цього курсу студент повинен

знати:

— поняття інформації, її види, форми та засоби її вимірювання, стиснення, зберігання, передачі, кодування;

— призначення та функції операційних систем;

— основи комп’ютерної графіки;

— засади комп’ютерної безпеки;

— порядок складання алгоритмів та їх реалізацію;

— програмні реалізації чисельних методів розв’язання задач прикладної фізики;

— принципи функціонування комп’ютерних мереж та кластерів;

— особливості грід-комп’ютінгу;

— перспективи біоінформатики.

вміти:

– користуватися текстовими та табличними процесорами;

– за допомогою ПК представляти результати експерименту у вигляді діаграм, графіків, таблиць тощо;

– створювати мультимедійні презентації;

– створювати та редагувати об’єкти растрової та векторної графіки;

– за допомогою прикладного програмного забезпечення проводити статистичну обробку та аналіз масивів експериментальних даних;

– створювати програми для розрахункового обчислювального експерименту на одній із мов програмування;

– розв’язувати задачі оптимізації власноруч та за допомогою пакетів прикладних програм.

 

Література

Базова

  1. Кравчук С.О. Основи комп’ютерної техніки: Компоненти, системи, мережі: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.. – К.: ІВЦ «Видавництво «Політехніка»»: Видавництво «Каравела», 2005. – 344 с.: іл.. – Бібліогр.: с. 340.
  2. Інформатика. Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології: Підручник. – К.: Каравела, 2004. – 464с.
  3. Лопатко О.В. Математичні методи в розрахунках на ЕОМ: Навчальний посібник. – Львів: «Магнолія плюс», 2005. – 200с.
  4. Симонович С.В. Информатика. Базовый курс. С-Пб.: Питер, 2005. – 640 с.
  5. Колдаев В. Д. Численные методы и программирование. – М.: ИД «ФОРУМ», 2009. –336 с.
  6. Олифер В.Г., Олифер Н.Ф. Сетевые операционные системы. – СПб.: Питер, 2009. –699 с.

 

Допоміжна

  1. Глинський Я.М. Практикум з інформатики. Навч. посібник. 6-те вид. – Львів: Деол, СПД Глинський, 2003. – 224с.
  2. Гагарина Л.Г., Колдаев В.Д. Алгоритмы и структуры даннях. — М.: Финансы и статистика; ИНФРА-М. – 2009. – 303 с.
  3. Бородкіна І.Л., Матвієнко О.В. Практичний курс з комп’ютерних технологій підготовки даних: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 448с.
  4. Горячов А.В. Практикум по информационным технологиям. – М.: БИНОМ ЛЗ, 2002. – 272с.
  5. Кудряшов Б.Д. Теория информации. – СПб: Питер, 2009. – 322 с.
  6. Поликарпов В.М., Ушаков И.В., Головин Ю.М. Современные методы компьютерной обработки экспериментальных данных: Учебное пособие – Тамбов: Издательство ТГТУ,2006. – 84 с.
  7. Алексеев Ю.А., Ваулин А.С., Куров А.В. Практикум по программированию: Обработка числовых даннях. – М.: Изд-во МГТУ им. Н. Э. Баумана, 2000. – 288 с.
  8. Мухин О.И. Компьютерная графика (http://stratum.ac.ru/textbooks/kgrafic/contents.html)