Історія Кафедри

Home  >>  Історія Кафедри

istoriya-kafedry

Розвиток біофізики в Харкові безпосередньо пов’язано з Харківським національним університетом імені В.Н. Каразіна, з найбільшими школами фізики міста.

У 1919 році при кафедрі фізики природничого відділення університету під керівництвом одного з основоположників радіофізики, згодом член-кореспондента АН СРСР, професора Д.А. Рожанська, працював семінар, який займався електромагнітними коливаннями. У 1933 році учень Д.А. Рожанська А.А. Слуцкин, вже захистив на той час докторську дисертацію і завідувач відділом УФТІ АН УРСР, очолив кафедру електромагнітних коливань, яка займалася проблемами генерації, поширення і прийому радіохвиль високих частот. З роботами А.А. Слуцкін було пов’язано створення перших вітчизняних медичних установок УВЧ для лікування різних патологічних процесів. Поштовхом до медичних робіт послужила необхідність з’ясування можливих негативних ефектів впливу на людський організм потужних ВЧ і УВЧ випромінювань промислових і експериментальних установок. Сама ж ймовірність таких впливів витікала з відомих робіт видатного харківського фізіолога і, по суті першого біофізика, професора університету В.Я. Данилевського. Впровадження в повсякденну медичну практику повсюдно тепер відомої ВЧ-терапії тісно пов’язане з ім’ям співробітника Харківського медичного інституту доктора Б.Ф. Павленко, який пройшов прискорений курс фізико-математичного факультету, стажувався на кафедрі, навчився сам розраховувати і будувати генератори, розраховувати, виготовляти і встановлювати робочі електроди. Харківська група медиків, очолювана Б.Ф. Павленко, під час фінської кампанії, успішно використовувала свої ВЧ установки для лікування воїнів.

У 1939 році кафедра була перейменована в кафедру технічної фізики, і в післявоєнні роки займалася розвитком СВЧ техніки і радіофізичних методів дослідження речовини. Зокрема, за рекомендацією А.А. Слуцкін, тоді вже академіка АН УРСР, один з його учнів доцент В.К. Ткач, зайнявся застосуванням різних радіофізичних методів для вивчення біологічних і медичних об’єктів, розвинув ряд дослідницьких і діагностичних методів для практичної медицини. У 1951 році В.К. Ткач очолив кафедру. Коло наукових інтересів кафедри все більш схилявся до розвитку радіофізичних методів дослідження будови і фізичних властивостей складних діелектриків, зокрема біологічно важливих речовин, причому все більш виділялися перспективні радіоспектроскопічними резонансні і релаксаційні методи. У ряді медичних установ міста: Інституті медичної радіології, 26-ій клінічній, 1-ої залізничної лікарнях В.К. Ткачем були організовані дослідні біофізичні лабораторії.

Після організації в 1952 році в Харківському державному університеті радіофізичного факультету, до його складу в 1956 році увійшла і кафедра технічної фізики, що отримала назву кафедри радіоспектроскопії, на якій все активніше розвивалися біофізичні дослідження. На кафедрі були розроблені навчальні плани та робочі програми курсів для спеціалізації радіоспектроскопія (К.І. Кононенко, І.М. Комарь, Л.Д. Степін). У цей період кафедра співпрацювала в області радіоспектроскопічними досліджень з відділенням фізики низьких температур фізико-математичного факультету, очолювався професором Б.І. Вєркіна.

Pages : 1 2 3 4